Жахливі річниці обливають серце болем. Війна забрала життя багатьох захисників, Героїв, синів нашої громади. 13 травня минає рік, як на війні загинув наш земляк, мужній захисник Дмитро Морендель з с. Біличин. Про його життя пише Барська міська рада.
Дмитро Миколайович Морендель народився 30 грудня 1999 року в с. Біличин Барського району. Був єдиною дитиною в родині. Після закінчення 11 класів Ялтушківської школи вступив до Барського будівельного ліцею на спеціальність «Газоелектрозварювальник».
«Був дуже хазяйновитим, працелюбним, весь час був в роботі. Любив футбол, у вільний час ходив по гриби. Мав багато друзів. Завжди усім намагався допомогти. Відкладав свої справи, а йшов виручати друзів. Був дуже добрячим, трохи наївним. Ніколи ні з ким не сварився». - розповідає матір Дмитра Людмила Володимирівна.
Відслужив строкову службу в армії, після якої працював робітником у лісі, пас худобу людям, працював на фермерів, багато трудився по домашньому господарству, не цурався ніякої роботи.
Дмитро мав багато планів на життя. Мріяв мати свою хату, свою сім’ю, своє господарство, але нічого цього не встиг, не судилося.
30 грудня 2022 року, у свій день народження, Дмитра Моренделя призвали до ЗСУ, і він став на захист Батьківщини. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти. Командири характеризували його лише позитивно.
Спочатку був на Запорізькому напрямку, потім на Донецькому, півтора місяці воював під Бахмутом.
5 травня 2023 року Дмитро приїхав додому у кількаденну відпустку. А вже 10 травня він йшов зі своїми побратимами у контрнаступ.
«Коли син приїжджав у відпустку, я просила його залишитись. У мене було дуже погане передчуття. А він каже: «Мамо, навіть нічого мені не кажи. Там мої побратими і я до них повернусь так чи інакше».
13 травня 2023 року при штурмових діях під масованим ворожим артилерійським обстрілом в Донецькій області Дмитро загинув.
Побратими про Дмитра: «Він був сміливий та мужній, ніколи не боявся йти в бій. Підтримував та підбадьорював нас. Був дуже надійним побратимом. Нам його не вистачає».
Низький уклін і безмежна вдячність Воїну, перед яким ми всі в одвічному боргу. Пам’ять про нього вічно житиме в наших серцях. Слава Герою Дмитру Моренделю, навіки слава!
