В черговий раз ми говоримо про річницю з дня загибелі на проклятій війні Воїна-Героя з нашої територіальної громади. Рік гострого пекучого болю, гірких сліз, невимовної туги за рідною людиною, яка вже ніколи не зайде в рідну домівку, не обійме своїх рідних, не доробить те, що хотіла і планувала, про що мріяла. Людина, яка не хотіла нічого чужого, яка захищала своє, своїх рідних, свою Батьківщину. Рік тому загинув наш земляк, Герой Володимир Матвієнко. Про його життя пише Барська міська рада.
Володимир Володимирович Матвієнко народився 1 грудня 1986 року в с. Чемериське Барського району. Там же закінчив 9 класів місцевої школи, а 10-11 класи закінчував в середній школі сусіднього села Журавлівка.
Після школи пішов навчатись в Барський професійний будівельний ліцей, який закінчив по спеціальності «верстатник деревообробних верстатів, столяр-будівельник». Потім працював на різних роботах. Володимир дуже любив і відмінно вмів працювати з деревом, в нього виходили чудові вироби. Міг виготовляти на замовлення дуже гарні двері, вікна, ліжка, кухонні вироби.
Він взагалі, як згадує дружина Світлана, був майстром на всі руки. За що б не брався, все у нього виходило якнайкраще. Дуже багато працював по домашньому господарству.
З дружиною Світланою були родом з одного села, разом навчались в школі, в одному класі. Згодом одружились і були щасливі в сімейному житті.
З початком повномасштабного вторгнення призивався в армію, пройшов комісію, але йому сказали почекати. А вже 5 квітня 2023 року Володимир доєднався до лав ЗСУ. Був на навчанні в Житомирі, потім – в Британії. Після навчання його направили для проходження військової служби в Запорізьку область. Був стрільцем номером обслуги.
Брав участь в активних бойових діях на передовій і в гарячих точках в Запорізькій області. В бою був контужений, лікувався. З лікарні мав вийти 22 серпня, але вже з 16 серпня потрапив знову на фронт.
А 19 серпня 2023 року сталося страшне і непоправне: стрілець номер обслуги 4 аеромобільного відділення 4 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону Володимир Матвієнко з позивним «Матвій» під час ведення бойових дій в н.п. Роботине Запорізької області загинув.
Бойові побратими відзначають, що він був надійним бійцем, чудовою людиною, завжди готовим прийти на допомогу і взаємовиручку.
Таким він був і в мирному житті, таким залишався до кінця свого життя і в воєнний час. Володимир був дуже надійною людиною у всьому.
Вічна пам'ять і слава Герою Володимиру Матвієнку!
