«Не важливо, яке дитинство було у нас – головне, яке дитинство ми подаруємо нашим дітям», - Юрій Шаталюк.
Юрій Дмитрович Шаталюк народився 6 серпня 1968 року в м. Бар. Мав молодшу сестру Ірину, яку він обожнював та постійно піклувався про неї. Діти росли у люблячій та міцній сім’ї. В усьому допомагав батькам, дідусям та бабусям. Навчався в Барській школі №2. Був активним хлопчиком, лідером з самого дитинства. Справедливий змалечку і протягом усього життя. Займався спортом. Любив подорожувати, проводити час з друзями на природі. Полюбляв виробляти щось із дерева. Марив морями, дуже хотів стати моряком. Надихав його на це приклад його рідного дяді, який також був моряком та чиї розповіді надзвичайно захоплювали маленького Юру. Ще у дитинстві він твердо вирішив для себе, що стане або моряком, або рятувальником. І таки здійснив свої цілі.
Після закінчення 10 класу вступив в морехідне училище м. Кронштадт. Досить тривалий період свого життя проживав у м. Мурманськ.
Після училища працював на морських суднах різних категорій судовим механіком. Побував в багатьох місцях земної кулі.
Приїхавши до рідного міста на зустріч випускників, випадково познайомився з Оленою. Вони покохали одне одного і в 2010 році одружились. А в 2015 році у них народилась донечка Злата.
«Вона абсолютна татова копія, що ззовні, що характером, до найменших дрібниць. Вона могла з батька вити канати. Він був найкращим для усіх наших дітей: його сина Валерія від першого шлюбу, моєї доньки Олександри та нашої Злати. Вони усі були для нього однаково рідними і дорогими», - ділиться Олена. - «Юрій людина, яка створена для сім’ї, для людей. Турбувався завжди і про усіх, при чому, не тільки в родині, а й поза нею. І навіть коли його про це не просили, але він сам бачив, що людина потребує допомоги. У нього неймовірної широти душа. Сімейні та людські цінності у нього завжди на першому місці. Життя його не було легким, але віра у людей була завжди непохитною. Якась неймовірна, прямо дитяча щира доброта. Ніколи не жив тільки для себе, був досить скромним у побуті. Його не лякали жодні труднощі. Міг усе зробити своїми руками. Розумний. Глибокий. Віруючий. Йому потрібно було зовсім не багато. А от допомогти іншим – це було у нього завжди. Жив для своєї сім’ї, рідних, друзів. Любив життя. І війна не могла його не зачепити», - розповідає дружина.
Останні роки перед повномасштабним вторгненням Юрій працював уже в порту.
З початком війни у 2022 році Юрій без жодних роздумів в перший день пішов добровольцем на захист рідної України. Спочатку він потрапив до місцевої роти охорони. Згодом був направлений в Миколаївську область, а далі до м. Краматорськ, Лиман, Слов’янськ. Останнім місцем дислокації стало м. Терни Донецької області. Влітку 2023 року Юрій був поранений, йому дали можливість полікуватись вдома. Відмітивши 6 серпня у колі родини свій 55-річний ювілей, він одразу повернувся до бойових побратимів в Донецьку область. І знову брав участь у важких боях.
16 грудня 2023 року сержант, головний сержант 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 411 окремого стрілецького батальйону під час ведення важких бойових дій в н.п. Терни Лиманського р-ну Донецької обл. Юрій Шаталюк з позивним «Магелан» загинув, врятувавши при цьому групу (8 побратимів). І хоча був наказ забирати з поля бою лише поранених, а загиблих залишати, побратими повідомили командуванню, що вони ніби-то змогли привести Юрія до свідомості і, таким чином, забрали його тіло з місця загибелі, що зрештою дало можливість доставити його додому.
Сергій Бондар, кум, побратим: «Добра, світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаються в наших серцях. Мужній, незламний, сильний, сміливий, добрий, надійний, товариський та справжній син України, Юрій Шаталюк. Сьогодні минає рік, як перестало битись твоє серце, але у колі побратимів, та друзів, рідних людей ти назавжди залишаєшся героєм, бо за покликом серця захищав свою Батьківщину, свою родину від клятого російського ворога. Щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України".
«Турист» 411ОСБ: «Вже рік як нема з нами Юри. Дуже важко, коли на війні втрачаєш побратимів, ще важче, коли втрачаєш Друга. Юра був Людиною з великої літери - надійний, життєрадісний. За Юрієм хлопці йшли на будь-які завдання, на будь-які позиції. Я завжди знав, якщо поряд є Юра - моя спина прикрита. Так він і загинув, закривши собою хлопців.
Пригадую один випадок, в середині літа: коли Юру поранило, я вийшов з позиції і приїхав до нього в шпиталь (а ми були на різних позиціях). Він мене одразу спитав: як хлопці? Чи втримали позицію? На що я відповів: позицію втримали, твої поклали майже всю штурмову роту ворога, допомогли втримати сусідню позицію, хлопці живі. Пам'ятаю, як він радів від цієї інформації, як хотів скоріше одужати і повернутись в стрій».
Ігор Боднар, майор, командир роти охорони: «Юрка був одним із найбільших патріотів України в нашому підрозділі. Мав відкриту душу, чому й до нього хилилися, чи можна сказати, горнулися усі наші бійці. Була безмежна повага серед побратимів. В першу чергу тому, що від Юри віяло якоюсь надійністю. Хлопці йому довіряли, як нікому. Особисто я, як його командир, якщо іти у розвідку чи у бій, бачив поряд з собою у першу чергу Юрія, бо я був би впевнений, що він не підведе, не схибить, не відступить. Як жаль, що залишились одні тільки спогади».
Юрій Шаталюк був господарем свого слова, людиною честі та гідності, упевненим в собі, мужнім, цілеспрямованим, життєрадісним, безкорисливим, готовим в будь-яку мить прийти на допомогу. Він так поспішав жити і ще стільки всього прагнув зробити, але, на жаль, не встиг. Та пам'ять про нього живе і житиме вічно. Юрій залишив по собі незгасний спогад про його відвагу, жертовність і вірність своїй землі. Його шлях був шляхом Героя, шляхом боротьби, а серце — сповненим любові до рідної України. Він був для нас не лише відданим сином України, а й прикладом незламності й честі, який і надалі надихає усіх.
Рік без Юрія — це рік невимовного болю, що не стихає. Ми не перестаємо згадувати його у своїх молитвах, дякуючи за те, що він обрав шлях Захисника, на якому боронив кожного з нас.
Вічна пам'ять та слава Герою!
