Вакцинація домашніх тварин - це не лише турбота про їхнє здоров’я, а й питання безпеки людей. Особливо, коли йдеться про сказ - хворобу, лікування від якої не існує.
Про це розповідає ветеринар із багаторічним досвідом роботи Павло Сумера, якому барчани довіряють своїх улюбленців, і якого в місті знають як «ветеринара Пашу».
- Від сказу ліків немає. Тому вакцинація тварин важлива і для тварини, і для людини», — пояснює він.
Більшість людей уявляють сказ як агресивну поведінку тварини. Проте на практиці це не завжди так. Часто хвороба має так звану «тиху» форму - без нападів і явної агресії. У такому стані тварина стає пригніченою: не їсть, не п’є, може ховатися або поводитися так, ніби їй щось застрягло в горлі. Саме це, за словами ветеринара, найчастіше вводить людей в оману.
- Люди думають, що тварина подавилась кісткою. Дзвонять, просять подивитися. А коли приїжджаєш, розумієш, що це може бути зовсім інше, — каже Павло Сумера.
Небезпека в тому, що власники зазвичай спершу намагаються допомогти самостійно. Вони відкривають пащу тварині, торкаються слини, не підозрюючи ризику зараження. Навіть через мікроподряпину на тілі, яку людина не відчуває, на яку потрапляє слина хворої тварини, може призвести до зараження.
- По скаженій собаці чи корові не завжди видно, що вона хвора. Вона може бути просто сумна, "в'яла". Людина починає її лікувати спершу самостійно, далі бачить проблеми з ковтанням, тварині ніби щось заважає в роті, починає текти слина... Тут дуже важливо вчасно звернутися до ветеринара, — додає лікар.
Агресивна форма частіше зустрічається у диких тварин. Наприклад, якщо лис не тікає від людей, заходить на подвір’я або кидається на собак - це може свідчити про хворобу.
- Нескажений лис не піде кусатися з собакою. Він буде тікати. Якщо ж він не боїться і йде в агресію - це тривожний сигнал, — пояснює ветеринар.
Хвороба розвивається швидко і закінчується загибеллю тварини протягом приблизно десяти днів. При цьому підтвердити сказ можна лише лабораторно, лише з неживої тварини.
Єдиний захист - вакцинація.
За словами Павла Сумери, вакцина від сказу діє один рік і саме стільки забезпечує повноцінний захист.
- Якщо тварина хоча б раз вакцинована, це вже збільшує її шанси. Але повноцінний захист тримається рік, тому щеплення потрібно повторювати регулярно, — зазначає він.
Ветеринар також наголошує: не варто боятися державної вакцини, яку використовують під час планових щеплень.
- Ця вакцина хороша. Я з нею працював і періодично працюю. Рівень антитіл після неї високий, тому відмовлятися не варто, — каже лікар.
Крім того, вакцинація від сказу зазвичай не дає побічних реакцій, тому боятися не варто:
- У своїй практиці я не спостерігав побічних реакцій після вакцинації, — каже лікар.
Вакцинувати варто всіх тварин, які живуть поруч із людьми - собак, котів та інших домашніх улюбленців, які можуть контактувати із зовнішнім середовищем.
Фото: Зі сторінки ветаптеки "Добрі руки"
- Прививати треба всіх тварин, які живуть на подвір’ї: собак, котів, тхорів. Навіть декоративних тварин, якщо вони бувають на вулиці, — пояснює Павло Сумера.
Велику рогату худобу вакцинують за показаннями, у випадках спалахів захворювання у регіоні або в «загрозливих зонах».
Якщо тварина контактувала з потенційно хворою, діяти потрібно швидко. Вакцина може мати профілактичний ефект, але важливий час.
- Бажано зробити щеплення в першу добу після контакту, залежно від місця укусу та імунної системи тварини. У деяких випадках можна встигнути до двох діб, — говорить ветеринар.
Зараження відбувається через слину хворої тварини, яка потрапляє в кров. Навіть якщо на шкірі немає видимих пошкоджень, ризик залишається - через мікротріщини або подряпини.
- Якщо слина хворої тварини потрапила на шкіру людини і вона її змила водою з милом - вона не заразиться. Але не варто ризикувати, адже точно визначити чи не було там подряпини - це дуже важко, - наголошує ветеринар.
Саме тому у випадку підтвердження сказу вакцинуються всі, хто міг контактувати з твариною або з людиною, яка заразилася. І - негайно.
Окрім сказу, тварин варто захищати і від інших небезпечних хвороб. Для цього існують комплексні вакцини - зокрема від вірусного ентериту, чуми м’ясоїдних, лептоспірозу та інших хвороб.
Графік щеплень залежить від віку, виду тварини, породи та умов її життя, тому його варто узгоджувати з ветеринаром.
У Барській громаді щороку проводять планову вакцинацію тварин від сказу. Для жителів сіл діють виїзні графіки, а тварин із міста вакцинують у ветлікарні.
Павло Сумера закликає не відмовлятися від щеплення, коли воно проводиться централізовано. Це може врятувати життя — і тварині, і людині.
Власники також можуть звертатися до приватних ветеринарів для консультацій та вакцинації. Павло Сумера приймає у ветаптеці «У добрі руки» у м. Бар вул.Соборна 24Г та вул.Героїв Майдану 19, де можна отримати допомогу та поради щодо догляду за тваринами.
