Команда проєкту «Відродження традицій Барської кераміки» розпочала четвертий етап багаторічної роботи над популяризацією місцевої культурної спадщини. Цьогорічний проєкт реалізують Барський міський художній аматорський театр за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з ГО «Народний музей Барської кераміки» та Харківською державною академією культури.
Якщо попередні етапи були присвячені дослідженню, експедиціям, створенню віртуального музею та мистецьким проєктам, то цього року головним культурним продуктом має стати інклюзивний мультимедійний аудіогід історичними локаціями Бару.
Реалізація нового етапу вже розпочалася. 10 червня у Народному музеї Барської кераміки, який вже невдовзі офіційно відкриють для відвідувачів, відбулася перша установча зустріч фокус-групи, яка об'єднала істориків, краєзнавців, музейників, митців, представників медіа та розробників проєкту. Саме вони спільно працюватимуть над наповненням майбутнього аудіогіда та визначатимуть пріоритетні історичні й культурні локації.
Учасники зустрічі обговорили принципи роботи майбутнього сервісу, можливі маршрути, перелік перших об'єктів, а також етапи підготовки матеріалів та запису аудіорозповідей. У межах нинішнього проєкту планують створити перші 15 локацій. Надалі їх кількість можна буде розширювати, доповнюючи аудіогід новими маршрутами та історіями.
До обговорення долучилися директор Народного музею, керівник проєкту Роман Григор’єв, науковий консультант проєкту, завідувач кафедри Харківської державної академії культури, професор Анатолій Щербань, режисерка театру, заступниця директора музею та асистентка проєкту Ірина Дєдова, викладачі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського, краєзнавці Тетяна Січко та професор, автор історичних видань Олексій Бакалець, директор фахового коледжу при КЗВО "БГПК ім. М. Грушевського", краєзнавець, співорганізатор багатьох науково-практичних конференцій Юрій Маліновський, родина гончарів Максим і Тетяна Біньковські, звукорежисер та військовослужбовець Олександр Дєдов, підприємці у сфері зеленого туризму Олександр і Марина Куденці, дослідниця історії Бару та багаторічна працівниця Барського фахового коледжу транспорту та будівництва Зоя Хода, а також академік Української технологічної академії, ветеран промисловості міста Євген Хода.
Що це за аудіогід і як він працюватиме
Як зазначили на зустрічі, Барська міська громада стане першою громадою Вінниччини та загалом Правобережної України, яка приєднається до цієї системи мультимедійних аудіогідів. Сам проєкт уже працює у чотирьох громадах Полтавської області. Презентацію майбутнього сервісу провели професор Харківської державної академії культури Анатолій Щербань та один із розробників і партнерів проєкту Олександр Куденець.
Як вони пояснили, аудіогід працюватиме через мобільний застосунок UGuider. Людина зможе завантажити його на смартфон і, наближаючись до певної локації, автоматично отримувати коротку аудіорозповідь про пам'ятку. Для прослуховування не потрібні екскурсовод чи супровід, а також не треба включати локацію для прослуховування вручну, що особливо зручно, коли людина за кермом. Система сама визначатиме місцеперебування користувача та пропонуватиме маршрут до наступної точки. Завдяки прив'язці до GPS застосунок автоматично вмикатиме наступну розповідь, коли людина наблизиться до чергової локації, а також показуватиме відстань до неї. Але, за бажанням, можна буде обирати наступну локацію вручну, тоді система перебудовуватиме маршрут. Передбачені українська та англійська мови.
За словами Анатолія Щербаня, у майбутньому застосунок можна буде доповнювати й іншими мовами. Якщо виникне така потреба, до аудіогіда можуть додати польську чи будь-яку іншу мову, що зробить його доступнішим для іноземних туристів.
Розробники наголошують, що аудіорозповіді не замінюватимуть живих екскурсій. Вони будуть короткими та емоційними, тривалістю одна-дві хвилини, щоб зацікавити людину і спонукати її дізнаватися більше. Якщо ж користувач захоче глибше дослідити певну тему, він зможе самостійно шукати додаткову інформацію, звернутися до відкритих джерел чи замовити повноцінну екскурсію.
— Це базовий мінімум інформації, який мотивує зупинитися, подивитися, послухати та, можливо, потім самостійно продовжити знайомство з історією міста, - зазначали учасники зустрічі.
Під час обговорення також звернули увагу, що саме через надмірну кількість фактів історія часто здається складною та нецікавою, особливо дітям. Натомість короткі історії та живі розповіді можуть стати хорошим способом зацікавити молодь минулим рідного краю.
Окремо розробники звернули увагу на інклюзивність та безконтактність сервісу, а також його доступність. Аудіогід можна буде використовувати у зручному темпі. Зокрема, люди з порушеннями зору матимуть змогу самостійно знайомитися з туристичними об'єктами завдяки автоматичному перемиканню між локаціями їм не доведеться постійно шукати потрібні кнопки на екрані смартфона. Такий формат особливо зручний і для тих, хто не любить великі екскурсійні групи або віддає перевагу самостійним подорожам. Під час обговорення також порушили тему сурдоперекладу для людей із порушеннями слуху. Наразі ця функція ще не реалізована, однак у майбутньому її планують розвивати.
Основні локації аудіогіда
Після тривалого обговорення фокус-група сформувала перелік із 15 пріоритетних точок майбутнього маршруту. Водночас учасники неодноразово наголошували, що ці точки - лише початок. У майбутньому маршрут планують розширювати, додаючи ще локації в місті, пам'ятки в селах громади, окремі тематичні маршрути, а також вітальні точки на в'їздах до Бару. Розробники запропонували, зокрема, створити спеціальні вітальні повідомлення для туристів.
— «Вас вітає Бар - яблунева гілка Поділля», - саме так може зустрічати гостей застосунок, — прозвучало під час обговорення.
До маршруту увійдуть не лише місця, пов'язані з барською керамікою, а й найцікавіші історичні та культурні об'єкти громади. Під час дискусії учасники обговорювали, які саме пам'ятки мають стати частиною аудіогіда. Серед них - храми міста, територія Барської фортеці, будинок Коцюбинського, центральні площі, музей Барської кераміки, світлиця Барського коледжу транспорту та будівництва, вулиця Гончарна та інші локації. Частину об'єктів вирішили поки залишити в резерві, щоб повернутися до них у наступних етапах розвитку проєкту.
При цьому автори проєкту свідомо вирішили на першому етапі зосередитися на загальноміських об'єктах, і лише після створення базового маршруту переходити до більш вузьких тематичних напрямків. Одним із таких напрямків у перспективі може стати маршрут по вулиці Гончарній та прилеглих вулицях, де колись працювали відомі барські майстри. У майбутньому аудіогід зможе не лише розповідати про саму вулицю, а й показувати місця, де стояли гончарні майстерні.
Учасники фокус-групи також висловили ідею створювати в майбутньому окремі тематичні маршрути - природні локації, маршрути, присвячені видатним постатям, музеям, релігійній спадщині, меморіалам та похованням військових, а також промисловим об'єктам, які вже давно стали історією громади. Технічні можливості застосунку дозволяють поступово додавати нові точки та цілі маршрути, тому в майбутньому аудіогід зможе охопити всю Барську громаду.
Окремо під час зустрічі пролунала ідея створити додаткову категорію «Громадські проєкти». У майбутньому до неї можуть увійти цікаві ініціативи, місцевий бізнес, заклади харчування чи інші об'єкти, які будуть корисними для туристів та гостей громади.
Учасники також звернули увагу, що при підготовці аудіогіда важливо зібрати якомога більше старих фотографій. До кожної локації можна буде додавати кілька зображень, тому до пошуку світлин у приватних архівах планують долучити жителів громади.
Під час обговорення наголошували, що в аудіогіді важливо показати не лише пам'ятки та будівлі, а й людей, які жили й творили історію Барщини. Старі фотографії, архівні документи, зображення виробів барської кераміки та навіть рідкісні публікації можуть стати важливою частиною майбутнього проєкту.
Ще однією ідеєю стало збереження голосів сучасників. Розробники розповіли, що в інших громадах окремі локації озвучують люди, безпосередньо пов'язані з ними. Таким чином для майбутніх поколінь зберігаються не лише спогади, а й голоси людей, які творили історію громади. Учасники зустрічі зазначили, що для Барської громади це питання також має особливе значення. Адже ще у 2016 році за підтримки британських меценатів було створено цикл «Хроніки по-Барськи». У записах взяли участь місцеві краєзнавці та дослідники, багатьох із яких уже немає серед живих. Однак їхні голоси збереглися, а разом із ними - частина історії Барщини. Саме тому новий аудіогід розглядають не лише як туристичний проєкт, а й як спосіб зберегти для майбутніх поколінь пам'ять про людей, які досліджували, берегли та популяризували історію рідного краю. Він може стати своєрідною «капсулою часу». Бо коли через 50-100 років когось із нинішніх дослідників чи митців уже не буде, їхні голоси залишаться.
Що буде на наступних етапах
Попереду ще чимало роботи. Команда має підготувати історичні матеріали по обраних локаціях, перевірити й уточнити окремі факти, відібрати найцікавіші події та історії, які зможуть зацікавити слухачів і спонукати їх до подальшого дослідження минулого Барської громади. Першочергові матеріали для стартових локацій планують зібрати до кінця червня - початку липня. До збору матеріалів планують залучити краєзнавців, істориків та небайдужих жителів громади, які можуть поділитися старими світлинами, архівними документами, маловідомими фактами та особистими колекціями. Матеріали систематизуватимуть окремо по кожній із 15 локацій.
Далі матеріали адаптуватимуть під формат коротких аудіорозповідей. Після цього тексти озвучуватимуть у студії. До роботи планують залучити акторів Барського театру, а за якість запису відповідатиме звукорежисер та військовослужбовець Олександр Дєдов. Уже готові записи інтегруватимуть у застосунок. До кінця вересня роботу над точками аудіогіду планують завершити, а в жовтні - провести тестування та офіційну презентацію проєкту.
Перші локації планують підготувати до відкриття Народного музею Барської кераміки, яке заплановане на 23 липня. Це дозволить протестувати роботу аудіогіда на практиці.
Унікальний віртуальний музей, презентація історичної книги про Бар та подарунки
Під час зустрічі згадали й про ще один проєкт, який уже було реалізовано у межах відродження Барської кераміки, - віртуальний музей https://barceramic.org.ua/. Як зазначив Анатолій Щербань, аналогів йому фактично немає. Наразі у віртуальному музеї зібрано понад 300 експонатів (зразків автентичної та сучасної Барської кераміки), 82 із них представлено у вигляді тривимірних моделей - наразі це найбільша колекція 3D-моделей одного гончарного осередку в Україні. Кожен експонат оцифрований у високій якості, а відвідувачі можуть роздивитися найдрібніші деталі, орнаменти, музейні позначки та інші особливості виробів. Зручною для відвідувачів та науковців є система фільтрів (за формою, орнаментом, періодом, походженням тощо), яка дозволяє дуже швидко знаходити на сайті експонати та порівнювати їх між собою. За словами учасників проєкту, саме така функціональність та увага до деталей робить ресурс унікальним.
Окремо під час зустрічі краєзнавець Олексій Бакалець повідомив, що завершує роботу над новою книгою «Історія Барського краю з найдавніших часів до кінця XVII століття». У виданні планують зібрати найновіші дослідження, матеріали археологічних знахідок та відомості про понад десять археологічних культур, які існували на території Барщини протягом тисячоліть. Книгу планують презентувати під час міжнародної конференції та передати до шкіл, коледжів і гостям громади.
Наприкінці зустрічі учасники обмінялися подарунками. Анатолій Щербань передав у дар Народному музею Барської кераміки глечик кінця ХІХ століття у гарному стані збереження. У відповідь Роман Григор'єв та команда однодумців подарували меценату сучасний виріб, створений майстрами Максимом і Тетяною Біньковськими у стилістиці історичного артефакту. Таким чином відбувся символічний обмін - старовинний глечик на сучасний, який продовжує традиції барського гончарства. Присутнім також подарували каталог «Окрилені птахом» із роботами сучасних майстрів-гончарів, які працюють у стилістиці Барської кераміки.
Учасники зустрічі підкреслили, що поєднання віртуального музею та майбутнього аудіогіда допоможе ще більше популяризувати історичну спадщину Барської громади та зробити її ближчою і зрозумілішою як для місцевих жителів, так і для туристів. Цей аудіогід не має перевантажувати фактами, а має «закохувати» в історію міста.
Від експедицій по музеях до власного музею та аудіогіда. Як все починалося
Історія сучасного відродження Барської кераміки почалася у 2018 році. Тоді про неї пам'ятали переважно науковці, музейники та колекціонери, а в самому Барі про колись знаменитий промисел знали небагато. Ініціативу взяла на себе команда однодумців, до якої увійшли: історик Роман Григор’єв, режисерка Ірина Дєдова, фахівець з інвестицій Сергій Мірчук, викладачка Барського гуманітарно-педагогічного коледжу Тетяна Січко, фотограф Тарас Щерба. Саме тоді за підтримки Українського культурного фонду розпочався проєкт «Відродження традицій Барської кераміки».
Перші місяці роботи були присвячені дослідженням. Учасники проєкту провели науково-практичний семінар, мистецький гончарний пленер під час фестивалю «AppleBar», організували майстер-класи для школярів та студентів. А потім - вирушили в експедиції.
За понад 8 років роботи команда проєкту відвідала десятки музеїв (від національних – до регіональних і локальних), працювала із приватними колекціонерами та мешканцями населених пунктів у 10 регіонах України. На відміну від Бару, де нічого практично не залишилося, в музейних фондах зберігалися сотні виробів барських майстрів: миски, глечики, баньки, іграшки, декоративні вироби.
Загалом за час роботи проєкту вдалося зафіксувати більше 500 зразків автентичних виробів барських майстрів минулого. Ще більш несподіваним стало те, що про Барську кераміку чудово знали музейники.
— «Барська кераміка? Звісно, знаю! Навіть у моєму приватному зібранні є три барських миски», - згадував слова директорки одного з національних музеїв Роман Григор’єв.
Паралельно дослідники обстежували села Вінницької та Хмельницької областей, розшукуючи старі вироби у приватних зібраннях. Частину речей люди дарували, ще частину команда викуповувала. Водночас з'ясувалося, що багато унікальних виробів за попередні десятиліття було втрачено. Їх викидали, продавали, вивозили за кордон або просто не вважали цінністю. Саме тоді з'явилася ідея не просто зберігати спадщину, а відродити її.
— Недостатньо просто сфотографувати чи описати ті залишки, які дійшли до наших часів. Щоб наше вікове надбання було життєздатним, його треба відроджувати й розвивати, - каже Роман Григор’єв.
Поступово навколо проєкту сформувалася спільнота однодумців. До роботи долучилися етнографи й мистецтвознавці Володимир Титаренко та Анатолій Щербань, кращі майстри-гончарі області Вікторія Ніколаєва, Людмила Філінська, Михайло Діденко, Ольга Цибуля, Сергій та Світлана Погонці, Володимир Слубський, а також Вінницький обласний центр народної творчості, Харківська державна академія та інші заклади культури, освіти та громадські організації. У рамках Всеукраїнської з міжнародною участю конференції «Місце Барської кераміки в гончарній спадщині України», що пройшла у вересні 2021 року в Барі, було засновано Народний музей Барської кераміки, який рік потому зареєстрували як громадську організацію. Це дозволило продовжувати роботу вже незалежно від змін у місцевій владі та залучати кошти через грантові програми.
Поступово почали накопичуватися експонати. Люди приносили старовинні речі, частину виробів купували, а фотограф Тарас Щерба документував знайдені зразки. Сьогодні фонд Народного музею Барської кераміки налічує понад тисячу предметів. У 2021 році команда реалізувала ще один важливий проєкт - створила віртуальний музей барської кераміки.
На сайті зібрали сотні експонатів, а частину виробів оцифрували у форматі 3D-моделей. Нині колекція продовжує поповнюватися, а окремі предмети можна роздивитися з усіх боків до найдрібніших деталей.
Важливим етапом стало і повернення самої традиції гончарства в громаду. У 2020 році подружжя Максим та Тетяна Біньковські із села Гармаки приєдналися до проєкту «Відродження традицій Барської кераміки», зацікавилися гончарним мистецтвом та почали відтворювати старовинні форми й орнаменти. Джерелом для них стали музейні експонати, фотографії та матеріали, які збирали учасники проєкту.
Сьогодні родина Біньковських фактично є єдиними носіями традиції барської кераміки у громаді. У власній майстерні вони виготовляють баньки, глечики, миски, іграшки, декоративні вироби та сувенірну продукцію, проводять майстер-класи, представляють Барщину на фестивалях та ярмарках по всій Україні і навчають охочих працювати з глиною.
У 2023 році «Традицію орнаментального розпису Барської кераміки» було внесено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Вінниччини, а наразі готується номінаційне досьє на подання до Національного переліку НКС України.
У 2024 році завдяки підтримці Українського культурного фонду відбулася І Всеукраїнська артрезиденція «Три площини Барської кераміки». До Бару приїхали понад півсотні гончарів, художників та фотографів з 11 областей України. За три тижні вони створили понад 300 керамічних виробів, більше 50 живописних полотен та тисячі світлин, які поповнили фонди Народного музею та експонувалися у закладах культури і освіти Бару й Вінниці.
Нині проєкт «Відродження традицій Барської кераміки» триває уже дев'ятий рік. І у 2026 році розпочався четвертий етап проєкту, одним із результатів якого має стати створення мультимедійного аудіогіда Барською громадою. Його автори переконані, що це стане ще одним кроком до популяризації не лише барської кераміки, а й усієї історико-культурної спадщини громади.
