Коли Барський міський художній аматорський театр оголосив, що працює над своїм новим проєктом - радіовиставою, для тих, хто постійно стежить за роботою колективу, це могло здатися несподіваним кроком. Без сцени, декорацій, світла та звичних театральних ефектів. Та саме цей формат став новим викликом для театру, який уже багато років працює з ветеранами російсько-української війни та членами їхніх родин.
Новий проєкт має назву «Радіовистава "Хто сміється – тому все минеться": реабілітація ветеранів засобами театрального мистецтва». Це не спонтанна ідея. Насправді це продовження роботи, яку театр розпочав ще кілька років тому, коли вперше запросив до своїх постановок військових, ветеранів та їхніх рідних.
Фото: Барський МХАТ
За словами директора Барського МХАТу Романа Григор'єва, нинішній проєкт поєднав два напрями, які театр розвивав останніми роками.
— «Цьогорічний проєкт є продовженням одразу двох ветеранських проєктів, реалізованих театром раніше за підтримки Українського культурного фонду. Він поєднує досвід попередніх вистав, поставлених режисеркою Іриною Дєдовою за участі акторів-захисників, а також напрацювання альбомів аудіоказок "На вушко", записаних на студії звукорежисером-захисником Олександром Дєдовим», — розповідає Роман Григор'єв.
Саме цей досвід і підштовхнув колектив зробити наступний крок. У театрі давно придивлялися до формату радіодрами, однак не поспішали братися за нього. Хотіли зрозуміти, чи готові створити продукт, який буде не просто якісним записом тексту, а повноцінною театральною історією, здатною захопити слухача без жодної картинки.
На перший погляд здається, що радіовистава значно простіша за класичну постановку. Тут не потрібно будувати масштабні декорації, продумувати мізансцени чи навіть вивчати весь текст напам'ять. Але, як пояснює директор театру, це лише ілюзія.
— «Подкаст-перформанс здається лише на перший погляд значно легшим культурним продуктом, аніж класична вистава. Але для режисера, звукорежисера і акторів цей формат пов'язаний із викликами, яких майже немає у звичних постановках», — говорить він.
Головним інструментом актора тут стає голос. Саме він має передати весь спектр емоцій героя, його характер, настрій і навіть рух.
Фото: Барський МХАТ
— «У радіодрамі основним засобом виразності актора є голос. Ним потрібно зобразити не лише всю палітру емоцій персонажа, а й передати ту динаміку, яку у звичайній виставі доповнюють рухи, міміка, взаємодія з костюмом, реквізитом та декораціями», — пояснює Роман Григор'єв.
Не менш важливу роль відіграє і звук. Якщо у звичайному театрі глядач бачить будинок, двері чи вулицю, то у радіовиставі все це потрібно створити лише за допомогою музики та звукових ефектів.
— «Музика і звукові ефекти мають намалювати те тло, що розкриває події, які актори голосом передають на уявній сцені. Разом усі ці засоби повинні створити в голові слухача цілісну картинку, яка робить радіовиставу не просто набором слів, а зрозумілою і захопливою історією», — каже директор театру.
Саме тому колектив не поспішав із запуском проєкту.
— «Ми так довго придивлялися до формату подкаст-перформансу, аналізували досвід попередніх проєктів, аби перша радіовистава Барського МХАТу вийшла максимально вдалою та цікавою для слухача», — додає він.
Для вистави також створюють окрему афішу, на якій актори постануть в образах своїх персонажів. Це допоможе слухачам легше уявити героїв історії.
Крім того, спеціально для проєкту художник Сергій Демидюк створює авторські ілюстрації. Глядачі вже знайомі з його роботами за ветеранським проєктом «На вушко 2».
— «Найцікавіше, що персонажі на ілюстраціях змальовуються саме з акторів озвучення. Це додає всьому культурному продукту ще більшої унікальності», — зазначає Роман Григор'єв.
Як обирали голоси для радіовистави
Після оголошення кастингу заявки на участь у проєкті почали надходити майже одразу. До радіовистави долучилися діючі актори Барського МХАТу з числа ветеранів та членів їхніх родин. Надійшло також кілька заявок від людей, які раніше не були частиною театрального колективу.
Фото: Барський МХАТ
Як розповідає директор Барського МХАТу Роман Григор'єв, цього разу підхід до відбору відрізнявся від попередніх постановок.
«На кастинг, який ми оголосили за умовами проєкту, практично одразу відгукнулися діючі актори театру з числа ветеранів та членів їхніх родин. Мали кілька заявок від людей за межами колективу, однак якщо в інших виставах театру досвід участі у постановках не вимагався, то в цьому проєкті він був ключовим. Для успішного створення радіовистави актори озвучення уже мали впевнено володіти голосом. Бо ж у форматі подкаст-перформансу актора-початківця не "сховаєш" за костюмом, дією чи іншими режисерськими ходами. Усі оголошені ролі були успішно закриті, і наразі триває активний репетиційний процес», — розповідає Роман Григор'єв.
П’єса, яку заборонила імперська цензура
Для першої радіовистави театр обрав твір, який понад століття залишався майже невідомим українським читачам. Історія цієї п'єси виявилася не менш драматичною, ніж події, які розгортаються на її сторінках. Театр обрав водевіль Івана Тендетникова «Хто сміється - тому не минеться». Саме так звучить оригінальна назва твору. Ця п’єса давно була у творчих планах Барського МХАТу, однак її шлях до постановки виявився довгим.
Твір написали ще у 1884 році. Одразу після цього його заборонила імперська цензура. Загадковою залишається й особа автора. Про Івана Тендетникова майже нічого не відомо, окрім імені та ініціала по батькові.
— «У межах проєкту ми проводимо власне міні-розслідування, аби пролити хоч трохи світла на цю таємничу постать вітчизняної драматургії», — розповідає директор театру.
Уперше текст п’єси опублікували лише через 81 рік після написання. Він увійшов до видання «Український водевіль», яке вийшло у 1965 році. Відтоді твір більше не перевидавали. Саме в цій книзі його свого часу знайшла режисерка Барського МХАТу Ірина Дєдова.
Фото: Барський МХАТ
Колектив багато років думав над постановкою цього водевілю. У 2022 році театр навіть виграв із цим твором черговий ветеранський проєкт за підтримки Українського культурного фонду. Тоді планували створити класичну виставу за участі акторів-ветеранів і показати її не лише в Барі.
У гастрольному маршруті були Бахмут, Слов’янськ, Торецьк та Новоайдар. Театр уже готувався підписати договір з Українським культурним фондом. Повідомлення про початок реалізації проєкту колектив отримав 22 лютого 2022 року.
Через два дні Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Гастролі та постановку довелося відкласти, але від самої ідеї в театрі не відмовилися.
— «Цьогоріч, обираючи п’єсу для нашої радіовистави, ми згадали про водевіль Івана Тендетникова», — говорить Роман Григор’єв.
Для нового формату Ірина Дєдова адаптувала оригінальний текст. Режисерка додала трьох персонажів, нові дії та комічні моменти. У театрі сподіваються, що така версія твору буде зрозумілою і цікавою сучасному слухачеві.
Радіовистава стане не єдиним способом повернути п’єсу до аудиторії. У межах проєкту твір Івана Тендетникова планують перевидати вперше з 1965 року. Книгу доповнять авторськими ілюстраціями, а саме видання має привернути увагу до майже невідомого українського драматурга та його творчості.
Коли головний інструмент - голос
Після завершення кастингу команда перейшла до репетицій. Але цього разу звичний театральний процес змінився майже повністю. Замість сцени, декорацій і руху актори працюють із мікрофоном, навушниками та власним голосом.
Фото: Барський МХАТ
У театральній залі Барського УВП УТОС учасники проєкту вже відпрацьовують інтонації, темп і взаємодію між персонажами. Усе це потрібно для наступного етапу - студійного запису, після якого розпочнеться монтаж, накладання музики, звукових ефектів і фінальне зведення радіовистави.
— Від звичної підготовки до нової вистави цей проєкт відрізняє статичність: актори працюють сидячи, покладаючись лише на голос. Ще однією відмінністю є робота у навушниках перед мікрофоном. Таким чином у процесі підготовки актори вже можуть у реальному часі слухати себе та інших так, як потім почує аудиторія. Такий підхід дозволяє краще звикнути до звучання свого голосу та умов майбутнього запису подкаст-перформансу, — пояснює Роман Григор'єв.
Прем'єру, а точніше реліз радіовистави, команда планує на початок вересня. Послухати її можна буде безкоштовно в соціальних мережах, на радіо та музичних платформах.
Хто озвучує героїв
Над радіовиставою працюють ветерани, військовослужбовці та члени їхніх родин. Головні ролі виконують Олег Матвієнко, Аліна Музика, Артем Музика, Анастасія Матвієнко-Кімаківська, Віктор Кімаківський, Анжела Шуляковська та Юлія Залевська. Звукорежисер театру, військовослужбовець та автор музики Олександр Дєдов також долучився до акторського складу та озвучує роль Павла.
Формат радіовистави виявився зручнішим і для тих учасників, які нині проходять службу в Збройних силах України. На відміну від сценічної постановки, запис не потребує одночасної присутності всіх акторів, тому працювати над проєктом можна за гнучкішим графіком.
Лише на початку роботи команді довелося внести одну зміну до складу. Актор, який мав виконувати роль Павла, через переведення до іншої військової частини не зміг продовжити участь у записі. Водночас він і надалі дистанційно долучається до інших мистецьких проєктів театру.
Не лише театр. Чому в команді працює психотерапевт
Усі репетиції та творчий процес проходять за участі психотерапевтки Людмили Черкас. Із Барським МХАТом вона співпрацює вже сім років - від першої ветеранської вистави, створеної у 2019 році.
За словами Романа Григор'єва, психологічний супровід для таких проєктів - не додатковий елемент, а одна з основних складових роботи. Адже поруч із ветеранами до творчого процесу долучаються їхні дружини, чоловіки, діти та батьки. Кожен із них по-своєму проживає досвід війни, а театр стає простором, де про це можна говорити мовою мистецтва.
Фото: Барський МХАТ
— Пані Людмила - фахівець високого рівня із досвідом міжнародної практики та викладання. З учасниками бойових дій та членами їхніх родин вона працює ще з початку АТО, а до наших артреабілітаційних проєктів долучається вже сім років, із першої ветеранської вистави Барського МХАТу у 2019 році. Психотерапія - надзвичайно важлива та дієва складова наших проєктів, що дозволяє акторам глибше пізнати себе та один одного, а ветеранам і членам їхніх родин - спробувати пережити та знизити, а інколи й подолати симптоми посттравматичного стресового розладу, які тією чи іншою мірою присутні у всіх людей, чиї душі зранила війна.
Від першої ветеранської вистави до радіодрами
Роботу з ветеранами та членами їхніх родин Барський МХАТ розпочав ще у 2019 році, задовго до повномасштабного вторгнення. Відтоді театр реалізував кілька мистецьких проєктів, у яких учасники бойових дій брали участь у виставах або долучалися до творчого процесу.
За словами Романа Григор'єва, за цей час ветеранські постановки театру побачили глядачі не лише Бару, Вінниці, Жмеринки та Гнівані, а й Маріуполя, Слов'янська, Сєвєродонецька, Харкова, Полтави та Чернігова.
Одним із наймасштабніших аудіопроєктів стали «На вушко: аудіоказки голосами українських ветеранів». У його межах 18 учасників бойових дій озвучили 35 українських народних казок. Записи, за даними театру, зібрали понад 700 тисяч прослуховувань у соціальних мережах та на міжнародних музичних платформах.
Для команди театру такі проєкти - це не лише мистецтво, а й спосіб підтримати людей, життя яких змінила війна.
— Усе це разом дає нам можливість показати, що українські захисники після повернення з фронту, або й продовжуючи службу, можуть успішно реалізовувати себе у різних сферах суспільного життя, зокрема у мистецтві, та ментально відновлюватися. Разом із ними цей шлях проходять і члени їхніх родин, які також розділяють тягар війни зі своїми рідними, - розповідає Роман Григор'єв.
Попереду - нові прем'єри та відкриття музею Барської кераміки
Поки команда готує до релізу подкаст-перформанс, у театрі вже працюють над наступними проєктами. Найближчою прем'єрою стане вистава «Оскар» за п'єсою французького драматурга Клода Маньє. Її планують представити вже у серпні.
Паралельно Барський МХАТ продовжує реалізацію ще одного проєкту за підтримки Українського культурного фонду - «Відродження традицій Барської кераміки v.4.0». У його межах команда створює інклюзивний аудіогід історичними локаціями Бару.
Та, мабуть, найбільш очікуваною подією для колективу стане відкриття Народного музею Барської кераміки. Над цією ідеєю театр працює вже п'ять років. Попереду також ще одна важлива дата - десята річниця від заснування Барського міського художнього аматорського театру.
— Планів багато, тож слідкуйте за подіями на сторінках Барського МХАТу у соціальних мережах», — говорить Роман Григор'єв.
