Жінки-депутатки в місцевих радах у кількісному співвідношенні відстають, але за активністю іноді переважають своїх колег протилежної статі. Що їх привело в політику, які питання піднімають на сесіях та як поєднують роботу, сім'ю та депутатство, дізнавалися наші журналісти.
Тетяна Марущак, депутат Барської міської ради
Тетяна Марущак, депутат Барської міської ради від партії “Самопоміч”
Директор комунального закладу «Барський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Еверест», голова районної громадської Асоціації допомоги і захисту інвалідам «На крилах віри» . За освітою педагог-психолог. Заміжня, виховує 16-річного сина.
Ольга Помилуйко, депутат районної ради від партії “Промисловці і підприємці”
Закінчила спершу училище культури, а потім і інститут. Багато років працювала в культурі. Пройшла у цій сфері усі щаблі: від завклуба, інспектора відділу до начальника. У 2006 році була заступником керівника виконавчого апарату Барської районної ради, а в 2010 році стала головою районної ради. Зараз займається підприємницькою діяльністю.
Альона Дунайчук, депутат Барської райради від партії “Опозиційний блок”
Освіта педагогічна. Безробітна, займається громадською діяльністю. Одружена, має доньку.
Скільки років в політиці? Як обирали для себе політичну партію? Чи важко було в неї потрапити?
Тетяна Марущак: - Я завжди мала активну життєву позицію та брала участь у житті громади. Мені запропонували взяти участь у виборах і ця спроба стала успішною.
У політиці більше 5 років. З дитинства мала потяг до самореалізації, прагнення все робити на «відмінно» й загострене почуття справедливості. Коли з’явилося громадсько-політичне Об’єднання «Самопоміч», я стала активним учасником громадської організації, а потім і членом цієї партії. Її ідеї мені близькі. Потрапити у партію було не важко, бо всі члени є друзями, однодумцями.
Ольга Помилуйко, депутат районної ради
Ольга Помилуйко: - Я ніколи не планувала бути в політиці, але мої земляки попросили стати депутатом. Якщо я людям потрібна - треба йти. Йшла від партії Промисловці і підприємці. Як на мене, вона поза великою політикою. Потрапити було не важко.
В своїй роботі депутатом, я допомагаю всьому району, але більшість представляю інтереси моєї рідної Гулівської територіальної громади.
В депутатстві вже 13 років.
Альона Дунайчук: - Депутатом я першу каденцію. Мою кандидатуру висунула партія.
В партію потрапила, можна сказати, випадково. Коли мені запропонували співпрацю, я навіть не розуміла, що це політична сила, а з часом стала головою її районного осередку.
Пішла в політику, щоб допомагати людям.
Чи співпали очікування і реальність від роботи у раді? Знали, що не буде зарплати?
Тетяна Марущак: - Ні, не співпали. Що не буде заробітної плати знала.
Ольга Помилуйко: - Я 23 роки працювала в державній службі, тому для мене це все було не новина.
Звісно, хочеться і дороги гарні і все відремонтувати. Але є проблеми - війна на Сході. Якби не вона, податки б йшли на соціальну сферу, а не на війну.
Так, що очікувала, те що очікувала, а маємо - те, що маємо.
Зараз час, коли не знаєш чого чекати: невідомо як будуть працювати нові ОТГ, як вплине на нас новий поділ на райони...
Ми на сесії вже піднімати питання, щоб наш район йшов не до Могилева, а до Вінниці. Я вважаю, що це крок назад. Вінниця - ближче, транспортне сполучення через кожні півгодини, там і лікарня хороша, і інфраструктура...
Ми написали звернення, в кабмін, до президента та в парламент. Але треба це питання піднімати активніше - їхати у Вінницю, виходити на вулицю.
Альона Дунайчук: - Те, що зарплати не буде - знала. Очікування майже співпали: мені подобається спілкуватися з людьми, брати участь у вирішенні якихось питань.
Альона Дунайчук, депутат Барської райради
Що входить в обов’язки депутата? Які особливості вашої роботи?
Тетяна Марущак: - Підтримувати зв'язок з виборцями, територіальною громадою міста Бар, трудовими колективами і громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування. Вивчати громадську думку, потреби територіальної громади, інформувати про них раду, брати безпосередню участь у їх вирішенні тощо. Я - член постійної комісії з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, туризму, соціального захисту населення та міжнародних відносин.
Ольга Помилуйко: - Чути людей, вивчати проекти рішення, щоб бути в курсі всіх питань, не пропустити того, що не на користь громаді та людям. Бути активним, підтримувати законопроекти, які дійсно йдуть на користь громади. Бути чесним відвертим перед людьми і перед собою.
Я виїжджаю на прийом громадян, тримаю з ними зв'язок. Відстоюю інтереси, допомагаю.
Альона Дунайчук: - Ознайомлюватися з проектами рішень, аналізувати, відстоювати найнеобхідніше в громадах. Спілкуватися з людьми, приймати і розглядати звернення, прохання, відстоювати їх думку в раді.
Особливості роботи - спілкуватися з людьми, прислухатися до них. Бути корисними для виборців.
Чи відчували якесь особливе ставлення від колег-чоловіків? Чи важко боротися за свою думку в раді?
Тетяна Марущак: - Мені ніколи не було соромно запитати в колег-чоловіків про ті речі, яких я не знала. І відповідно, я особисто завжди ділюся своїм досвідом, коли виникає така потреба. При жінках - ділових партнерках чоловіки поводяться стриманіше, не дозволяють собі зловживати домінуванням та нецензурно висловлюватися.
Боротися за свою позицію не важко, за умови підтримки колег.
Ольга Помилуйко: - Мені не важко, я завжди свою думку відстоюю.
Тиску від колег-чоловіків немає. У нас дружна атмосфера, ми не воюємо між групами і коаліціями.
Хоч ми від різних партій, райрада - це не Верховна Рада. В райраді інтересів депутата немає, тут нема боротьби за посади, за землю чи щось інше.
Альона Дунайчук: - Ні, від чоловіків не відчувала якогось особливого ставлення. Але, я ще не маю багато досвіду в політиці, тому свою позицію мені важко відстояти.
Що найбільше запам’яталося за 4 роки? Над чим працюєте? Що не вдалося?
Тетяна Марущак: - Найбільше запам’яталися приїзд делегацій з міст-побратимів Польщі, де ділилися досвідом, коли ми обмінювалися делегаціями дітей. Це є величезний шанс повернути довіру в іноземних туристів. В Барі проводяться свята, фестивалі, ярмарки. Нам необхідно вразити іноземців гостинністю, безпекою, хорошою інфраструктурою та відмінним сервісом.
Зараз працюю над вивченням та впровадженням Державного стандарту соціальних послуг у життєдіяльності громади.
Не вдалося для громади отримати спеціально обладнаний автомобіль для забезпечення перевезення осіб з інвалідністю, що передбачав закупівлю такого Фондом соціального захисту інвалідів. Не вдалося запровадити новий напрям щодо стимулювання територіальних громад до створення служб перевезень людей з інвалідністю.
Ольга Помилуйко: - Листи про допомогу людей. На жаль, хороше так не запам'ятовується.
Запам’ятовується, коли на початку сесії звучить хвилина мовчання за наших воїнів. Сьогодні ми не можемо закінчити війну. Це болить.
З того, що не вдалося: люди зробили проект на ремонт дороги, що йде через поле в Слободі-Гулівській. Але його реалізувати не можемо, бо коштів не виділяють.
Зараз працюємо над проектом бюджету. Буду піднімати питання доріг, соціальної сфери. Крім того, до мене звертаються сільські голови з усієї громади. Я намагаюся допомогти усім.
Альона Дунайчук: - Запам’ятовуються більше критичні моменти.
З того, що піднімала - ніби все вдалося реалізувати.
Назвіть своїх 5 досягнень за цей час
Тетяна Марущак: - За чотири роки я провела безліч індивідуальних консультацій. При першій зустрічі зі своїм виборцем, я застосовую свої знання з психології і тільки після того, як людина заспокоюється і може розкритися, ми розглядаємо проблему, з якою звертається мій виборець. І мені вдається налагоджувати цей контакт.
Ольга Помилуйко: - Проголосували, щоб рішення давали наперед для ознайомлення. Я в громаді маю зв'язок з виборцями. По телефону, інтернету звертаються. Намагаюся постійно допомагати ремонтами в громаді: в школах, дитячі площадки. Так як я все життя пропрацювала в культурі, постійно намагаються сприяти розвитку клубів та культурного життя громади.
Альона Дунайчук: - Багатьом людям надала матеріальну допомогу, підтримувала будівництво водогонів в селах, відстоювала роботу Копайгородської лікарні.
Чи вдається вирішити основні проблеми громади у рамках своїх повноважень? Відстояти позицію на сесії?
Тетяна Марущак: - Відстояти позицію на сесії? Вдається.
Ольга Помилуйко: - Так, відстояти позицію на сесії - вдається. Все, що можу зробити - роблю в рамках своїх повноважень.
Альона Дунайчук: - Не завжди, але, в основному - так, вдається.
Чи часто звертаються люди? Чи були письмові звернення? Що найбільше просять?
Тетяна Марущак: - Часто, майже завжди з питань бідності.
Найчастіше звертаються з питаннями отримання матеріальної допомоги на медичне втручання чи оформлення субсидій.
Ольга Помилуйко: Найчастіше звертаються по допомогу.
Альона Дунайчук: - Так, звертаються часто, як до депутата. Є і кілька людей, які це постійно роблять. Звертаються про матеріальну допомогу, на водогін, дорогу.
Сесія Барської районної ради
За рік вибори. Плануєте балотуватись знову? Від якої партії?
Тетяна Марущак: - Планую. Від партії «Самопоміч»
Ольга Помилуйко: - Не знаю ще. Якщо буду потрібна людям, - балотуватимуся.
Альона Дунайчук: - Якщо буде можливість, то так. Швидше всього, від своєї громади села Мальчівці.
Чи часто пропускали засідання сесій?
Тетяна Марущак: - Була відсутня тільки з поважних причин. І то - не більше трьох засідань.
Ольга Помилуйко: - Колись один раз не була на сесії, бо захворіла.
Альона Дунайчук: - Без поважних причин не була відсутня. Але, намагаюся не пропускати і з поважних.
Чи не важко поєднувати обов’язки депутата з основною роботою?
Тетяна Марущак: - Непоєднуване завжди легко поєднувати. Для мене робота - це та сфера реалізації, без якої не можу просто жити. Я дуже рада, що на своєму виборчому окрузі я можу кваліфіковано спілкуватися з мешканцями, надавати методичну та психологічну допомогу.
Ольга Помилуйко: - Ні, не важко. Та й сесія райради не так часто відбувається. Люди звертаються більше по телефону, хоча й на прийом виїжджаю теж.
Альона Дунайчук: - Я безробітня, то нема особо що поєднувати.
Сесія Барської міської ради
Бували випадки, коли хотілося піти з депутатства?
Тетяна Марущак: - Жодного разу не було, роблю собі установку - вірити у свої сили, мати більше впевненості. Не потрібно боятися робити помилки, тому що «не святі горшки ліплять».
Ольга Помилуйко: - Ні, такого не було.
Альона Дунайчук: - Не доводили мене до такого. Бували сесії важкі, але брала себе в руки і працювала далі.
Чого не вистачає громаді?
Тетяна Марущак: - Не вистачає згуртованості. Це й стосується депутатів. Ми повинні показувати суспільству, що люди з різних політичних сил не просто можуть, а зобов’язані об’єднуватися, коли йдеться про вирішення важливих для громади питань. А питання об’єднання депутатів з різних партій заради того, щоб захищати права людини, є першочерговим, основоположним моментом демократії. Бо демократія – це передусім повага до прав людини.
Ольга Помилуйко: - Стабільності, роботи молоді в селах. Не вистачає коштів і пенсіонерам. Можливостей, щоб люди могли жити краще.
Альона Дунайчук: - Фінансування на дороги, розвитку культурної сфери, гуртків в селах.
Було б добре, щоб більше фінансів потрапляло в громади. Щоб більше можливостей було для сіл: це і ремонт доріг, оновлення шкіл сучасною відеотехнікою, проекторами, екранами, функціонування дитячих садків на високому рівні, забезпечення їх також різними інноваційними матеріалами.
Що плануєте зробити в майбутньому?
Тетяна Марущак: - Продовжу працювати в тому ж руслі. З депутатством моє життя змінилося, у мене з’явилося більше можливостей допомагати людям.
Ольга Помилуйко: - Допомагати людям і далі. Працювати.
Альона Дунайчук: - Буду допомагати, чим зможу.
