Місто Бар - надзвичайно багате історичними подіями та творчими людьми. Його історію різних часів описували у багатьох історичних книгах. А у 2019 році працівники Барської районної бібліотеки випустили Краєзнавчий анотований бібліографічний покажчик, де вмістили усі книжкові видання про Бар та наукові статті у порядку їх виходу у світ та цікаві моменти з них.
Усі ці книги ви можете знайти у Барській бібліотеці.
Куперштейн, М. Б. Місто Бар: єврейські сторінки крізь призму часу
У книзі ведеться виклад різноаспектного дослідження про місто Бар, про життя єврейського населення крізь призму історичних подій. При його написанні автор використав архівні, історичні, мемуарні, публічні матеріали, історичні та етнографічні словники, довідники, праці істориків, краєзнавців, а також спогади і розповіді безпосередніх учасників, живих свідків історії. Книга присвячена єврейському Бару, історії міжетнічних контактів, що відобразилися в народній пам’яті і пам’ятках матеріальної культури.
Збірники наукових статей
Бар. Барська земля – крізь призму століть: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. [17 трав. 2008 р.]
Анотація:
Збірник наукових праць має такі розділи: "Джерела та наукові дослідження з історії Барщини", "Історія Барського краю від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.", "М. Грушевський і Бар", "Політичний, соціально-економічний та культурний розвиток краю в ХХ ст.", "Бар та Барський район в період незалежності. Міжнародні зв’язки міста Бара".
Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. до 520-річчя з дня народж. Бони Сфорци та 120-річчя виходу у світ праці М. С. Грушевського „Барське староство. Іст. нариси ХV-ХVІІІ ст.”, Київ - Бар, 2014 р
Збірник матеріалів містить розділи „Барська земля Поділля як проект міждисциплінарних досліджень європейської спадщини, розробки стратегій публічної політики та участі інститутів влади та громадянського суспільства в сприянні сталому розвитку”, „Питання музеєзнавства, бібліотечної справи, охорони пам’яток археології, історії, архітектури, нумізматики, фалеристики, зброєзнавства, генеалогії, історичного краєзнавства, палацово-паркового мистецтва”, „Бона Сфорца – засновник історичного міста Бар та стратег регіонального розвитку Поділля як складової західноєвропейської культури і цивілізації”, „Михайло Грушевський – визначний дослідник історії і культури Барської землі Поділля та учасник національно-демократичного і науково-просвітницького руху в Україні”, „Міжнародна співпраця з питань інтеграції до західноєвропейської спільноти суб’єктів господарювання та сталого розвитку Барської землі Поділля”.
Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. до 615-ї річниці першої документальної згадки про м. Ров, 475-ї річниці з часу надання м. Бару магдебурзького права та 150-річчя з дня народж. М. С. Грушевського. 9-10 верес. 2016 р
Збірник матеріалів містить розділи „Барська земля Поділля як об’єкт міждисциплінарних досліджень та суб’єкт інтеграції у євроатлантичний простір”, „Місто Ров в соціокультурному розвитку Великого князівства Литовського і Королівства Польського та історичної пам’яті сучасної Барської землі Поділля”, „Надання міській громаді Бару магдебурзького права – історична подія Барської землі Поділля як похідної західноєвропейської культури та Новоєвропейської цивілізації”, „Королева Бона Сфорца д 'Арагона – нащадок досягнень італійської міської культури епохи Ренесансу та стратег утворення територіально-адміністративних об’єднань”, „Михайло Грушевський – видатний державний, політичний і громадський діяч, організатор української науки – дослідник історії і культури України та Барської землі Поділля”, „Європейські практики демократизації суспільства та децентралізації влади для формування усталених спроможних територіальних об’єднань Барського краю Поділля”.
Видання спеціалізованого змісту
Ярославський, В. Волейбол: розвиток і перспективи
У документальні нариси увійшли матеріали-дослідження з історії створення, визнання та становлення волейболу в Барському районі. Досліджуються та аналізуються факти розвитку волейболу періоду з 1950 по 2011 роки.
У виданні є відомості про видатних особистостей Барського краю: Героїв Соціалістичної праці, Героїв Радянського Союзу, Повних кавалерів ордена Слави 3-х ступенів, учасників бойових дій в Афганістані (нагороджених орденом Червоного Прапора та Червоної Зірки), відомих військовослужбовців, науковців, творчих особистостей, Заслужених учителів України, Заслуженого працівника освіти України, Заслужених працівників сільського господарства України, Заслуженого агронома УРСР, Заслуженого майстра народної творчості УРСР, Заслуженого машинобудівника України, Заслужених лікарів України, академіків української технологічної академії, лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 р.), винахідників тощо.
Харитонова, І. Осередки релігійно-духовного життя Барщини в ХVI – ХІХ ст.
Цікаві фрагменти:
- У ХVІ–ХVІІІ ст. місто було дуже відомим у Східній Європі та на Поділлі у зв’язку з його королівським і магдебурзьким статусом, замком та укріпленнями, місцезнаходженням і значенням як центру ремесла і торгівлі. Впродовж ХVІ–ХVІІІ ст. місто було адміністративним центром Подільського воєводства, „залізним щитом” південного кордону Речі Посполитої у ХVІ ст., цитаделлю на порубіжжі Східного і Західного Поділля.
- Одним із найдавніших храмів Бара була, ймовірно, церква, названа на честь Миколая Мирлікійського. Вона розташовувалася в польській частині міста. Ю. Сіцинський припускає, що назва церкви, як і першого римо-католицького костелу Святого Миколая, пов’язана з перейменуванням міста Боною Сфорцою, адже в її рідному італійському містечку Барі вже на той час зберігалися мощі Святого Миколая.
- До початку другої половини ХVII ст. належать згадки про Барську Воскресенську церкву.
- Найменше відомостей збереглося про Троїцьку церкву.
- Ще один храм знаходився у передмісті Барські Чемериси – Преображенська церква.
- Щодо Успенської церкви, яка до сьогодні є окрасою та однією з найдавніших архітектурних пам’яток міста, то перші згадки про неї датуються 1719 роком.
- Перших римо-католицьких храмів у місті було три: костели Святого Миколая, Святої Анни і невеликий францисканський костел на території замку.
- Костели і непарафіяльні каплиці: костел домініканців Святої Анни (перша згадка 1607 р.), костел францисканців Святого Йосипа (перша згадка 1622 р.), каплиця Святого Войцеха і Станіслава для військових (І пол. ХVII ст.).
- Парафіяльні костели в Барі до 1773 р.: костел Святого Миколая (час фундації 1550–1798 рр.) Королівського патронату, з деканатом у Шаргороді; костел Святої Анни (час фундації – поч. ХІХ ст.) Єпископського патронату, з деканатом у Меджибожі.
- Костели, що були в Барі до 1793 р.: парафіяльний костел Святого Миколая, заснований Боною Сфорца 1550 року, знищений 1798 р.; домініканський костел Святої Анни, заснований С. Гулським 1607 року, знищений у 1806 р.; костел францисканський Святого Йосипа, заснований Калиновським та Мясковським 1662 року, знищений 1768 р.; костел єзуїтський Святого Войцеха, заснований Зигмунтом ІІІ 1616 року, знищений у ХVIII ст.; кармелітський костел, заснований Любомирським у сер. ХVIII ст., знищений у ХІХ ст.; парафіяльний костел Святої Анни, заснований Рупнєвським на поч. ХVIII ст.
- За період 1917–1920 рр. влада в Барі змінювалася 14 разів.
- Барська районна рада 25 травня 1995 р. передала греко-католицькій громаді будинок (точніше – його рештки), в якому в ХІХ – на поч. ХХ ст. розташовувалося міське училище. Тепер це монастир Святого Івана Хрестителя греко-католицької церкви отців василіан.
Барський районний історичний музей: путівник
У Барському районному історичному музеї зібрані речові, писемні, етнографічні пам’ятки Барської землі Поділля, які відображають історію та культуру краю за 8 тисяч років. Музей містить 10 основних експозицій, у яких відображена історія м. Ров, Бар та Барського району, її видатних земляків, героїчні та трагічні сторінки життя і боротьби барчан.
Відродження традицій Барської кераміки/ Над вид. працювали В. Титаренко, М. Діденко, Р. Григор’єв, С. Мірчук
Анотація:
Видання підготовлене за підтримки Українського культурного фонду. Наявний змістовий виклад „Барське гончарство”, „Гончарний пленер та науково-практичний семінар”. Представлені зразки барської кераміки в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогово, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, Національному центрі народної культури „Музей Івана Гончара”, Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, Вінницькому обласному художньому музеї, музеях та світлицях м. Бар і у приватних зібраннях.
Маршрут № 1. Тема випуску: Бар
Анотація:
Короткий огляд пам’яток історії – Успенської церкви, Кармелітського монастиря, Костелу Святої Анни, Греко-католицької церкви, Будівлі реального училища, Барського замку, Будинку Михайла Коцюбинського, історичних постатей – Бернарда Претвича, Максима Кривоноса, Івана Виговського, Михайла Грушевського, Устима Кармалюка, Юліуша Словацького, Марії Костів-Коссаківну, Михайла Коцюбинського, Григоровичів-Барських. Стаття про двократного срібного призера з біатлону на Паралімпіаді в Пхюньчхані барчанина Олександра Казіка, настоятеля Барського греко-католицького монастиря отця Мелетія.
