Минуло 40 днів, відколи до лав небесного строю приєднався наш земляк, полковник Марат Вікторович Бригадир. Про це повідомляє Виконавчий комітет Славутської міської ради та рідні захисника.
Марат Бригадир народився 26 січня 1967 року у м. Бар Вінницької області. У 1982 році закінчив місцеву школу №1 і вступив до Владикавказького суворовського воєнного училища, де став першим суворовцем з цієї школи. Закінчив Марат її у 1984 році.
У період з 1984-1988 р. здобував вищу військову освіту в Орджонікідзевському військовому училищі, звідки випустився у званні «лейтенант».
З 1988 по 1992р. проходив військову службу у Казахстані, на посаді командира роти снайперів, командира батальйону. Із 1992 по 2003 рік служив у славутській 97-й механізованій бригаді на посаді командира батальйону.
З 2003 по 2007 р. призначений командиром військової частини в м. Рівне. Одночасно виконував місію як командир тактичної групи в країні Ірак протягом року, де і став воїном-миротворцем. За миротворчу діяльність Марата удостоєно нагрудної відзнаки від Міністерства оборони України.
У період з 2007 по 2014 р. Марат був військовим пенсіонером і працював на цивільній роботі, на посаді директора гіпермаркету «Нова Лінія», м. Київ.
Із початком збройного конфлікту на Сході України повернувся до своєї фахової справи військового.
З лютого 2015 по вересень 2019 року проходив військову службу у м. Володимир-Волинський, на посаді заступника командира бригади. Під час несення служби отримав інвалідність 2 групи. На цьому військовий шлях Марата Вікторовича завершився, у званні полковника.
Близько двох років Марат працював у виконавчому комітеті Славутської міської ради на посаді інспектора з благоустрою та громадського порядку відділу муніципальної інспекції.
За час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони. Запам’ятався колегам своїм позитивним ставленням до життя, доброзичливістю та щирістю.
При житті Марат став ветераном війни, воїном-миротворцем, учасником бойових дій АТО/ООС. Загалом присвятив 27 років військовій службі та захисту своєї держави.
Полковник Бригадир мав безліч нагрудних відзнак від Міністерства оборони України та Верховного Головнокомандувача України. За сумлінну працю у Славутському виконавчому комітеті був неодноразово відзначений міським головою.
За життя сумлінно виконував свої обов’язки, мав повагу серед підлеглих та колег, завжди був твердою опорою і захистом для побратимів. Частково про його службу у війську можна прочитати в книзі «Карателі», де полковник Бригадир є одним з головних героїв.
На превеликий жаль, 24 травня 2025 року серце Марата Вікторовича раптово зупинилося. Поховали його у Славуті з усіма військовими почестями.
До останнього моменту власного життя він мріяв одужати і завершити цю війну.
Сумують мати, брат, дружина, доньки, онуки, друзі, рідні та близькі.
Нехай душа спочилого знайде вічний спокій, а вам, рідні, Бог дасть сил пережити цей важкий час.
Вічна пам'ять та слава Герою!
