У приміщенні Барського ветеранського простору 11 вересня «Центр життєстійкості» організував творчий вечір барської поетеси та викладачки Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського Ганни Дяченко. Подію приурочили до дня народження авторки.
Ганна Дяченко
Лунали привітання та побажання від колег, студентів і представників державних та громадських організацій. Іменинниці дарували квіти, подарунки, пісні та теплі слова. Ганна Петрівна розповідала про себе, читала власні вірші й поезії Тараса Шевченка, які знає напам’ять, співала, адже має від природи чудовий голос. Дякувала усім за вітання та побажання, а також Богові — за любов, яку пронесла крізь роки у своєму серці, та за людей, які поруч із нею.
Усі присутні також отримали з рук поетеси автографи.
Дитинство поетеси
Ганна Дяченко народилася 11 листопада 1947 року у селі Долиняни Мурованокуриловецького району. У родині Дяченків підростало четверо дівчат, і кожна мала свій характер. Ганна з дитинства тягнулася до слова: читала, запам’ятовувала вірші.
Навчалася спершу у Долинянській школі, де була відмінницею, часто декламувала вірші на шкільній сцені. З 8-го класу почала вести свій потаємний щоденник з власними творами.
Після закінчення Долинянської неповної середньої школи продовжила навчатись в Снітківській середній школі. Тут знову постійно брала участь у художній самодіяльності, олімпіадах, читала, особливо чудово декламувала. Директор школи Олександр Давидюк радив Ганні після школи вступати до театрального та здобувати освіту актора, але для неї сільської дитини це здавалося чимось недосяжним. Кумирами для Ганни були вчителі, тому вирішила здобувати педагогічну освіту.
Ганна Петрівна Дяченко Фото: Зі сторінки Ганни Петрівни Дяченко
Студентські роки
1965 року вона вступила на філологічний факультет Чернівецького державного університету (одного із шести тоді наявних університетів Україні). П’ять студентських років були цікавими й водночас важкими. Тож бібліотека стала її другим домом.
Особливо закарбувалися в пам'яті Ганни Петрівни роки студентства, які припали на розквіт творчості Софії Ротару, яка навчалася в тому ж університеті. З трепетом в серці згадує її концерти.
На п’ятому курсі університету Ганна вийшла заміж за Валентина Дяченка, з яким познайомилась ще в десятому класі. Він навчався у Києві, вона — в Чернівцях, але їх кохання не боялося відстані. Літали один до одного літаком. Згодом у родині народилися син Юрій і донька Наталя.
Початок пофесійної діяльності
По завершенню навчання Ганна Петрівна повернулася на Поділля. Спершу викладала в Комаровецькій середній школі Барського району. Робота з дітьми надихала і окриляла. Ганна Петрівна знала твори Шевченка майже всі напам’ять і легко цитувала на уроці. У 1971 році перейшла на роботу в Барську середню школу-інтернат, де пропрацювала вісім років, викладаючи українську літературу. Навчала, виховувала й була мамою для тих, кому бракувало домашнього тепла.
Потім погодилася на пропозицію обійняти посаду завідувачки дитячого садочка «Дзвіночок». А коли у 1984 році відкрили Барське педагогічне училище (нині — гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського), перейшла працювати туди. Саме там, як каже іменинниця, до неї «прийшла муза»:
«Тут вдруге народилося життя, забилось серце юно й неприступно, злилось в єдиний ритм сердець биття, мого і їх, учителів майбутніх…».
Початок творчої діяльності
У той же рік вона створила літературну студію «Обрій». Найкращі студентські тексти друкували у районній газеті, збирали у добірки, згодом вони стали частиною музейної експозиції коледжу. 1997-го вийшла перша поетична збірка «Первоцвіт» — спільна книжка самої викладачки, студентів і тодішнього директора закладу - Миколи Комісарчука.
Професійний шлях Ганни Дяченко відзначений державними та фаховими нагородами: вона — Відмінник освіти України, лауреат відзнаки Антона Макаренка, лауреат премії ім. Миколи Комісарчука (2010, «Кращий викладач»). Була делегаткою першого Всеукраїнського з’їзду працівників освіти, відзначена медаллю та грамотою Верховної Ради за заслуги перед українським народом.
Два її крила — сім’я та робота з молоддю. На них вона тримається і завдяки ним живе і пише свої твори.
Біографічні дані - з сайту Вікіпедія та розповідей поетеси.
Редакція БарNews.City приєднується до всіх вітань і бажає пані Ганні міцного здоров’я, невичерпного натхнення, нових поезій і видань, вдячних студентів та щирих зустрічей. Нехай слово і далі єднає покоління, а кожен день приносить радість праці й мирне небо.
