Початок 2022 року вже був тривожним, але ще усі сподівалися, що повномасштабної війни не буде і ми житимемо й далі звичним життям. Усі планували своє життя: відпочинки, поїздки, концерти... Але 24 лютого змінилося все.
Сайт БарNews.City зробив підбірку історій людей, про які писали наші журналісти від 1 січня 2022 року.
- Алла Паращук - кондитерка
- Катерина Макогон - художниця
- Вадим Дорош - капелан
- Ольга Громова - волонтерка
- Клавдія Склярук - волонтерка
- Іван Юкал - фермер
- Владислав Карий - поліцейський офіцер громади
- Марійка Власенко - маленька волонтерка-музикантка
- Олена та Олександр Гарники - приютили переселенців
- Юлія - переселенка
- Родина Костиків - барська родина, яка 5 місяців жила за кордоном
- Людмила Сніцаренко - волонтерка
- Катерина Мілая - переселенка
- Дмитро Паращук - його квартиру пошкодили окупанти
Жителька Барської громади випікає надзвичайно красиві, смачні та вишукані короваї
Публікаця від 20 січня 2022 року
Алла Паращук - барська кондитерка, яка вже чотири роки займається випіканням домашніх смачних тортів та вишуканих короваїв. А почалося все з затяжного декрету та любові до готування їжі. Алла кілька років пропрацювала бухгалтером, але завагітнівши, покинула роботу, щоб приділити увесь час сім’ї. Після народження синочка вона продумувала бізнес-плани як би можна було підробляти у декретній відпустці. Але це виявилося не так просто, адже у маленькому містечку здавалося вже усі ніші підробітку зайняті.
Катруся Макогон - юна барська художниця, в якої талант, наполегливість та розум переплелися в єдине
Публікаця від 5 лютого 2022 року
Барська громада багата на талановитих людей, які досягли значних успіхів у своїй справі: це спортсмени, співаки, музиканти, художники, політики, бізнесмени та інші. А ще вона має надзвичайно талановиту молодь та дітей, які у майбутньому будуть прославляти наш край своїми звершеннями.
Однією з таких дітей є 13-річна дівчинка Катруся Макогон, яка попри свій юний вік вже має чимало нагород, дипломів та кубків. Дівчинка з раннього віку почала малювати і вже понад 6 років навчається у барських художників цій справі. І хоч кажуть, що талант зазвичай дається в чомусь одному, ця дитина не лише гарно малює, вона - відмінниця у школі зі всіх предметів. Тож давайте знайомитися з Катею!
Чи потрібен священник на війні: Отець Вадим Дорош три роки їздить на передову як військовий капелан
Публікаця від 28 травня 2022 року
В період війни українці особливо почали звертатися до Бога з молитвами. Також майже кожна релігійна парафія, незалежно від конфесії, збирає допомогу військовим та систематично возить на передову. Але не менш важливою, а то і переважаючою є місія самих священників, які їдуть до українських солдатів. В Україні невдовзі хочуть офіційно ввести посаду військового капелана, а поки цю місію за власним бажанням виконують священники, які відчувають покликання бути поруч з військовими у місцях бойових дій. Одним з таких священників є Вадим Дорош, який вже кілька років систематично їздить на передову та підтримує наших воїнів.
"Якщо наші хлопці невідчуватимуть турботи з дому, то як же їм воювати", - волонтерка Ольга Громова
Публікаця від 20 квітня 2022 року
Вона ще донедавна переймалася вибором конкурсних костюмів та постановкою нових танців, навчала дітей та дорослих танцювальних рухів та допомагала підтягнути своє тіло й схуднути. Але почалася війна… Її життя, як і всіх українців, змінилося вранці 24 лютого. Тепер вона шукає кровоспинні джгути та турнікети, бронежилети та разгрузки, збирає по знайомих і незнайомих пиріжки, варення, картоплю та інше і відправляє це все на передову військовим, що захищають Україну.
Залишила роботу, щоб допомагати військовим: Як Клавдія Склярук та її команда наближає нашу Перемогу
Публікаця від 5 липня 2022 року
Нещодавно барській волонтерці Клавдії Склярук Міністр оборони України Олексій Резніков нагородив медалями "За сприяння Збройним Силам України". Клавдія від початку воєнного вторгнення Росія на територію України почала допомагати українським військовим, адже, як ніхто розумію наскільки для них це потрібно. Її син Андрій захищає Україну ще з 2014 року.
Навчають дітей та готують для військових: як Барський ліцей №2 працює під час війни
Публікаця від 9 липня 2022 року
Майже з перших днів війни Барські школи також долучилися до волонтерської діяльності. Хтось готував їжу для військових та переселенців, десь був склад продуктів та гуманітарної допомоги, а десь - пункт приймання на ніч переселенців, що їхали транзитом. Кухня Барського ліцею №2 від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, стала місцем приготування різноманітних страв для українських захисників та переселенців. В приміщенні навчального закладу місцеві волонтери приймали продукти для формування вантажів для ЗСУ, а місцева влада на початку війни приймала гуманітарні вантажі від міст-побратимів і т.д.
Не оре землю 15 років й висаджує горіхи навколо полів: фермер з Вінниччини зберігає родючість ґрунту
Публікаця від 3 серпня 2022 року
Глобальне потепління, зменшення кількості опадів та інші явища стали причинами зниження родючості ґрунтів. Крім того, в період засухи вітри підіймають верхній шар землі та переносять його подалі. Тому сучасні фермери намагаються максимально використовувати усі можливі засоби, щоб вберегти свої землі від цих негативних явищ.
Переймав досвід у американських шерифів: Владислав Карий рік працює Барським поліцейським офіцером
Публікаця від 16 серпня 2022 року
Майже рік Барська міська громада має власного офіцера, який на сторожі порядку міста та навколишніх сіл практично 24 години на добу. Чимало містян вже з ним знайомі за цей час, хтось ще, можливо його не знає, але певно більшість таки бачила його. Адже він досить помітний, схожий більше на американських копів з серіалів: молодий, високий з бородою, у красивій формі та зі зброєю. Так, це наш поліцейський громади Владислав Карий.
Йому 28 років, родом з Міжлісся Барської громади. Життєве кредо: "Поводитися з людьми так, як ти хотів би, щоб поводилися з тобою” та “Закон один для всіх”.
59 тисячі гривень за 15 концертів зібрала маленька піаністка на ринку в місті Бар
Публікаця від 17 жовтня 2022 року
Марійка Власенко - маленька волонтерка-музикантка, про яку наш сайт розповідав у публікації "Восьмирічна Марійка щовихідних в Барі на ринковій площі грає на піаніно й збирає гроші на ЗСУ". Ця дівчинка щосуботи і щонеділі влаштовує концерти під відкритим небом на місцевому ринку. На момент виходу публікації, тоді вона зібрала 25 тисяч 686 гривень. Станом же на 9 жовтня ця сума зросла до 59 тисяч 357 гривень, а кількість виступів збільшилась до п’ятнадцяти.
Через війну шість місяців багатодітна родина з Харківщини живе в Барі в родині Гарників
Публікаця від 16 листопада 2022 року
Рідні сестри Лілія та Аліна та їх семеро дітей пів року живуть у родині Олени та Олександра Гарників. Обидві сестри та їх чоловіки - військові, але наразі захищати своє місто від ворога залишилися чоловіки, а жінки з дітьми змушені виїхати з рідних домівок. Про історію переселенців розповіла журналіста Ірина Хоходра, "Суспільне. Вінниччина".
Виїхала з Херсонщини та знайшла роботу в Барі. Як родина Юлії шукала прихисток від війни
Публікаця від 27 листопада 2022 року
Юлія - переселенка з Херсонщини, яка з сім’єю проживає в Барській громаді та навчає барчан акторській майстерності в освітньо-мистецькому просторі “Емоджі”. Її село Великі Копані досі окуповане і тому її родина вже сьомий місяць живе на станції Бар у затишному, але чужому будинку.
До повномасштабної війни сім’я переселенців ніколи не була в Барі, та й навіть не чула про таке місто. Але зараз Барська громада подарувала родині безпеку та нові знайомства.
"Поїхали додому!": Чому багатодітна родина Костиків повернулась в Україну з гостинної Польщі
Публікаця від 17 грудня 2022 року
Сім'я Лесі Костик з міста Бар пробула п'ять місяців за кордоном. Виїхали вони на початку війни, коли ніхто ще не знав і не розумів куди росіяни дійдуть під час свого наступу. Але це була не єдина причина їхнього виїзду.
В сім'ї троє дітей. На час початку повномасштабної війни хлопчикам було 12, 8 та 6 років.
Людмила Сніцаренко: "Їхали на 2 тижні, а живемо вже 9 міс. Так же було, коли виїжджали з Донецька"
Публікаця від 17 грудня 2022 року
“Їхали на 2 тижні, а живемо вже понад 9 місяців. Точно так же було 8 років тому, коли приїхали в Краматорськ, - розповідає Людмила Сніцаренко, волонтерка з Краматорська. - Щоправда, на щастя, Краматорськ не окупований".
Від війни втекли в Ірпінь, але вона їх наздогнала й там: Історія гімнастки, яка переїхала в Бар
Публікаця від 24 грудня 2022 року
Катерина Мілая переїхала з чоловіком до Барської громади на початку березня з Ірпіня. Там вона знімала невеликий будиночок, а працювала в столиці фітнес-тренером у Міжнародній мережа фітнес-клубів "Малібу.FIT".
Каті 22 роки. Вона з Донецька. За фахом - повітряна гімнастка, артист шоу-балету та тренер групових програм.
За час перебування в Барі Катя перейшла на українську мову та вільно нею розмовляє.
Не встиг заселитися у нову квартиру: росіяни пошкодили житло Дмитра в Ірпені, але він його відновив
Публікаця від 30 грудня 2022 року
Дмитро - студент четвертого курсу Державного податкового університету в Ірпені. І хоч з початку пандемії в університеті, в основному, дистанційне навчання, проте з осені 2021 року почав працювати в університеті і повністю переїхав в Ірпінь. Народився та виріс хлопець у Барській громаді на Вінниччині, там проживають його батьки, і саме туди на початку війни Дмитрові довелося евакуюватися.
